Перейти до основного вмісту

wxPython + py2exe: помилкии по-людськи

Передмова

Які б додатки не створювались, на різних етапах розробки і підтримки додатків статься непередюачувані помилки, які потрібно якось відловлювати. В цьому пості иова піде про облагороджування десктопних додатків під windows, створених на wxPython і загорнутих в виконуваний файл за допомогою py2exe.

Необхідні знання

Перше - конструктор wx.App

Отже, почнемо. Перше, що потрібно знати, це параметри конструктора класу додатку wx.App. В даному випадку нам цікаві аргументи redirect та filename.
- redirect - відповідає за переспрямування потоків стандартного виводу і потоку помилок. Якщо значення True (а на Windows по замовчуванню так і є), стандартний вивід буде переспрямований.
- filename - власне пункт призначення переспрямованого потоку (див. redirect). Якщо значення не встановлено, то бто рівне None (а на Windows по замовчуванню так і є), стандартне виведення буде переспрямоване в стандартне вікно (воно, як відомо, складається з текстової області, в яку сипляться помилки і решту виведення). Вікно можна перевизначити, встановивши атрибут outputWindowClass екземпляру класу додатку (wx.App).

Друге - переспрямування потоків виводу

Керування стандартними потоками виводу можна здійснювати через вбудований модуль sys. Доступ до них можна отримати через sys.stdout, sys.stderr. Ці змінні - це file-подібні об'єкти, в яких можна щось писати.

Третє - попередження

Попередження (warnings) стаються досить часто, ві DeprecationWarning до маси будь-яких інших, таких як можливі порушення безопеки та ін.. Це нормальна поведінка і придумувати нічего не треба, їх можна просто відключити.

Збираємо все разом

Те, що вже було сказано

Для мене набільш зручною схемою роботи з помилками виявилось не переспрямування в файл, а розподіл потоків виводу і помилок в два різні файлы. Таким чином в файл з помилками будуть сипатись помилки, а в файл виводу - логи (таким чином зручно зберігати і вести деякі application-specific журнали і, наприклад, час від часу відправляти статистику розробнику з ціллю підвищення якості роботи додатку). Таким чином, у випадку виникнення помилки користучас побачить тільки вікно з повідомленням про помилку і пропозицією глянути в такий-то файл з описом помилки, тобто з логом. Також відключимо вивід попереджень. Виглядає це приблизно так:
import sys
import warnings
...
warnings.simplefilter('ignore')
...
sys.stdout = open(logs_dir.decode('cp1251') + '\\my_stdout.log'.decode('cp1251'), 'w')
sys.stderr = open(logs_dir.decode('cp1251') + '\\my_stderr.log'.decode('cp1251'), 'w')
...
app = MyApp(redirect=0)
...

Зміст декодування з cp1251 в тому, що шлях до папки з логами (logs_dir) ми отримали звідкись, а так як ОС у нас Windows, кириличні назви папок ніхто не відміняв.

Невеличкі проблеми з правами

Так історично склалось, що в Windows додатки прийнято встанолювати в папку "Program Files" на логічному диску з системою (в 64-бітних версіях Windows є дві таких папки: "Program Files" і "Program Files x86", думаю, призначення зрозуміле). Проблема в тому, що деякі користувачі системи можуть не володіти правами адміністратора, тому логи вести в папці з додатком ніяк не вийде, тому що обмежений в правах користувач не зможе писати в файл, що знаходиться в Program Files. Тому на допомогу приходить домашній каталог користувача (чомусь на *nix ОС це нормально, а про те, що таке ж існує на Windows часто забувають). Отримати шлях до папки дуже просто:
import os
home_dir = os.path.expanduser('~')

В цю папку вже будь-який користувач зможе спокійно записувати все, що йому потрібно.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Регулярні вирази в Python: вивчення та оптимізація

Writing a regular expression is more than a skill -- it's an art. Jeffrey Friedl Що це таке? Рано чи піздно майже кожному програмісту в своєму житті доводиться стикатись з регулярними виразами. Термін "Регулярні вирази" є перекладом з англійської словосполучення "Regular expressions" і не є зовсім точним, а для тих, хто перший раз почув цей термін, мабуть, навіть спантеличуючим (я, наприклад, коли вперше почув, ніяк не міг собі второпати по назві, хоча б приблизно, що це, і для чого використовується). Літературний і більш осмислений переклад звучав би, мабуть, як "шаблонні вирази". Але назва вже прижилась, а скажете "шаблонні вирази" - вас просто не зрозуміють :). Звідси: Регулярний вираз -  це рядок, що задає шаблон пошуку під-рядків в рядку. Регулярні вирази використовуються для аналізу текстів на предмет відповідності текстової інформації деякому шаблону. Наприклад , шаблон, що задає слово, яке містить букву "к". Де застосовують

Python: як програмно перемкнути розкладку клавіатури в Windows

Дослідивши дане питання, я побачив, що Python не має засобів "з коробки" для вирішення цієї задачі. Відвоідно, задача повинна вирішуватись для каждої ОС своїм шляхом. Дане рішення було знайдено мною для ОС Windows XP +. Панацея - Win API Для того, щоб виконати завдання необхідно встановити додатково бібліотеку pywin32 , яка надає доступ до функцій Windows API з Python. З цієї бібліотеки нам знадобиться модуль win32api . >>> import win32api Дослідивши його вміст, можна побачити, що для роботы з розкладкою клавіатури є декілька функцій і одне системне повідомлення Windows - WM_INPUTLANGCHANGE : GetKeyboardLayout GetKeyboardLayoutList LoadKeyboardLayout В даному випадку для нас важлива саме остання функція - LoadKeyboardLayout . Дана функція завантажує нову розкладку (якщо вона ще не завантажена) і виконує після цього ще якісь дії; приймає в якості аргументів два: рядок з ідентифікатором розкладки. дію. Більш детально про їхні можливі значення можна почитати в MSDN . О

Python: PEP-8 чи не PEP-8

Пост - не технічний, кому не цікаво - можете далі не читати... PEP-8, хоча й фактично є пропозицією по розширенню Python під номером 8, серед Python програмістів уже став терміном, що позначає правила стилю оформлення коду. Ні, я не збираюсь зараз описувати його тут - про нього можна почитати в першоджерелі . Питання в тому, слідувати цьому стандарту, чи не слідувати? Ітак, стандарт це в більшості випадків добре, оскільки вносить порядок. Наприклад, стандарт USB 2.0 - просто прекрасний стандарт, уявіть собі, якби флешки були не USB, а кожна мала б свій вихід :)... Жахливо, так, були б у нас USB-порти як card-reader'и - 62 в 1.. Реально 62 в 1 Інша справа з PEP-8. Тут все по іншому, адже програма не змінює свою поведінку, якщо ми будемр робити відступ не в 4 пробіла, а 2 (добре, що більшість, все-таки, робить 4), або будемо ставити пробіл перед другою дужкою, чи не будемо і т.д..  Отже, кожен програміст може редагувати свій код як йому хочеться. Мені, наприклад, подобається