Перейти до основного вмісту

Python: PEP-8 чи не PEP-8

Пост - не технічний, кому не цікаво - можете далі не читати...

PEP-8, хоча й фактично є пропозицією по розширенню Python під номером 8, серед Python програмістів уже став терміном, що позначає правила стилю оформлення коду. Ні, я не збираюсь зараз описувати його тут - про нього можна почитати в першоджерелі. Питання в тому, слідувати цьому стандарту, чи не слідувати?

Ітак, стандарт це в більшості випадків добре, оскільки вносить порядок. Наприклад, стандарт USB 2.0 - просто прекрасний стандарт, уявіть собі, якби флешки були не USB, а кожна мала б свій вихід :)... Жахливо, так, були б у нас USB-порти як card-reader'и - 62 в 1..

Реально 62 в 1

Інша справа з PEP-8. Тут все по іншому, адже програма не змінює свою поведінку, якщо ми будемр робити відступ не в 4 пробіла, а 2 (добре, що більшість, все-таки, робить 4), або будемо ставити пробіл перед другою дужкою, чи не будемо і т.д.. 

Отже, кожен програміст може редагувати свій код як йому хочеться. Мені, наприклад, подобається стиль, запропонований в PEP-8, а боагатьом не подобається. Отже, команда працює над кодом і кожен пише собі як хоче. Одна справа, коли це різні Python-модулі, а якщо декілька людей вносять правки в один і той же модуль, то читати такий код вже не просто незручно, а подекуди навіть досить важко.

Підсумовуючи, давайте слідувати PEP-8 хоча б у тих випадках, де ви знаєте, що над вашим кодом потім будуть працювати інші люди... Ясно, що, коли над продуктом працюєте і будете працювати лише ви, PEP-8 не те, що не допоможе, а навіть шкодитиме, адже вам подобається оформлювати код по-іншому.


Навіяно досвідом підтримки і розвитку існуючого Python-коду

P.S. 

Коментарі

  1. В pep8 напрягает ограничение на длину строк в 80-т символов, зачастую ухудшающее читаемость.

    Во всем остальном, отличный стандарт, которому не сложно следовать.

    ВідповістиВидалити
  2. Насчет 80 символов в строке - это как 140 символов в СМС-ке... ну, так сложилось. Вот тут - http://www.javatalks.ru/sutra60886.php народ нарыл истоки этого явления - перфокарты IBM 1928 года...

    Шутки-шутки, а пока есть те, кто сидит за маленькими мониторами, 80 символов - самая что не на есть классная фича стандарта.

    ВідповістиВидалити
  3. 2Rostislav: Для владельцев таких вот маленьких мониторов придумали перенос строк в редакторах.

    Если смотреть на вещи реально, то 95-100 символов - это как раз.

    ВідповістиВидалити
  4. А что плохого в 2х пробелах вместо 4х?

    ВідповістиВидалити
  5. can3p, если сместить ограничение с 80-ти символов на 100, то ваша фраза будет звучать так:

    > Если смотреть на вещи реально, то 115-120 символов - это как раз.

    У меня на эту тему долгий спор... ИМХО, 80 символов это та длина строки, когда стоит начинать искать способ перенести. Но нет ничего страшного, если всё-таки строка получится чуть больше.

    ВідповістиВидалити
  6. @can3p: искренне желаю вам не столкнуться вам с чтением кода с переносами строк, тут уже любое форматирование отдыхает

    @kodx: для меня очень нечитабельно, весь код сливается и выглядит почти что вертикально.

    ВідповістиВидалити
  7. Мне кажется, друзья, раз уж мы не влияем на развитие самого языка (почти уверен, что так оно и есть для большинства из участвующих в обсуждении), то нужно просто принять стандарт.
    По поводу 80 символов: скорей всего это связано с терминальными системами и консолью.

    ВідповістиВидалити
  8. Дайте и мне вставить 5 копеек. Очень не любил это ограничение в 79 (внимание, никак не 80) символов - пока не пришлось ему следовать в директивном порядке. Теперь считаю ровно наоборот.
    Если у вас широкий экран - поместите в нем 2, 3, 5 колонок с кодом. Это гораздо удобней, чем длинные строки.
    Когда открываю файл, у которого строки длиннее стандарта - читать его очень неудобно.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Регулярні вирази в Python: вивчення та оптимізація

Writing a regular expression is more than a skill -- it's an art. Jeffrey Friedl Що це таке? Рано чи піздно майже кожному програмісту в своєму житті доводиться стикатись з регулярними виразами. Термін "Регулярні вирази" є перекладом з англійської словосполучення "Regular expressions" і не є зовсім точним, а для тих, хто перший раз почув цей термін, мабуть, навіть спантеличуючим (я, наприклад, коли вперше почув, ніяк не міг собі второпати по назві, хоча б приблизно, що це, і для чого використовується). Літературний і більш осмислений переклад звучав би, мабуть, як "шаблонні вирази". Але назва вже прижилась, а скажете "шаблонні вирази" - вас просто не зрозуміють :). Звідси: Регулярний вираз -  це рядок, що задає шаблон пошуку під-рядків в рядку. Регулярні вирази використовуються для аналізу текстів на предмет відповідності текстової інформації деякому шаблону. Наприклад , шаблон, що задає слово, яке містить букву "к". Де застосовують

Python: як програмно перемкнути розкладку клавіатури в Windows

Дослідивши дане питання, я побачив, що Python не має засобів "з коробки" для вирішення цієї задачі. Відвоідно, задача повинна вирішуватись для каждої ОС своїм шляхом. Дане рішення було знайдено мною для ОС Windows XP +. Панацея - Win API Для того, щоб виконати завдання необхідно встановити додатково бібліотеку pywin32 , яка надає доступ до функцій Windows API з Python. З цієї бібліотеки нам знадобиться модуль win32api . >>> import win32api Дослідивши його вміст, можна побачити, що для роботы з розкладкою клавіатури є декілька функцій і одне системне повідомлення Windows - WM_INPUTLANGCHANGE : GetKeyboardLayout GetKeyboardLayoutList LoadKeyboardLayout В даному випадку для нас важлива саме остання функція - LoadKeyboardLayout . Дана функція завантажує нову розкладку (якщо вона ще не завантажена) і виконує після цього ще якісь дії; приймає в якості аргументів два: рядок з ідентифікатором розкладки. дію. Більш детально про їхні можливі значення можна почитати в MSDN . О

wxPython: Gif-анімація і прозорість

Коротко про анімацію в wxPython Дядечко робить анімацію на wxPython В wxPython засоби для роботи з анімацією - це пакет wx.animate . Пакет досить нехитрий - всього декілька класів, з яких частіше за все в роботі використовуються 2: wx.animate.Animation - інкапсулює параметри анімації, а також підтримує завантаження анімації з файлу. Підтримує Gif і Ani   формати анімацій. wx.animate.GifAnimationCtrl - Контрол для рендера і Gif-анімації в графічному інтерфейсі додатку. Останній - дуже класний засіб, оскільки дозволяє фактично в декілька рядків додати в вікно готовуу анімацію: ag_fname = r"progress.gif" ag = wx.animate.GIFAnimationCtrl(self, -1, ag_fname, pos=(0, 0), size=(64,64)) ag.GetPlayer().UseBackgroundColour(True) ag.Play() Досить непогано. І навіть більше ... прозорість. Прозрачность Третій рядок наведеного коду натякає нам, що анімація буде використовувати замість кольору, який в ній встановлений прозорим - фоновий колір вікна. Кажуть, що на GTK воно так і