Пост - не технічний, кому не цікаво - можете далі не читати...
PEP-8, хоча й фактично є пропозицією по розширенню Python під номером 8, серед Python програмістів уже став терміном, що позначає правила стилю оформлення коду. Ні, я не збираюсь зараз описувати його тут - про нього можна почитати в першоджерелі. Питання в тому, слідувати цьому стандарту, чи не слідувати?
Ітак, стандарт це в більшості випадків добре, оскільки вносить порядок. Наприклад, стандарт USB 2.0 - просто прекрасний стандарт, уявіть собі, якби флешки були не USB, а кожна мала б свій вихід :)... Жахливо, так, були б у нас USB-порти як card-reader'и - 62 в 1..
| Реально 62 в 1 |
Інша справа з PEP-8. Тут все по іншому, адже програма не змінює свою поведінку, якщо ми будемр робити відступ не в 4 пробіла, а 2 (добре, що більшість, все-таки, робить 4), або будемо ставити пробіл перед другою дужкою, чи не будемо і т.д..
Отже, кожен програміст може редагувати свій код як йому хочеться. Мені, наприклад, подобається стиль, запропонований в PEP-8, а боагатьом не подобається. Отже, команда працює над кодом і кожен пише собі як хоче. Одна справа, коли це різні Python-модулі, а якщо декілька людей вносять правки в один і той же модуль, то читати такий код вже не просто незручно, а подекуди навіть досить важко.
Підсумовуючи, давайте слідувати PEP-8 хоча б у тих випадках, де ви знаєте, що над вашим кодом потім будуть працювати інші люди... Ясно, що, коли над продуктом працюєте і будете працювати лише ви, PEP-8 не те, що не допоможе, а навіть шкодитиме, адже вам подобається оформлювати код по-іншому.
Навіяно досвідом підтримки і розвитку існуючого Python-коду
Коментарі
Дописати коментар