Хочу поділитись своїми думками з приводу одного прикольного стилю програмування класів - ланцюгові виклики. Для когось це буде не новим, комусь, може, не подобається, але я вважаю, що такому стилю можна знайти застосування, при цьому код програми буде виглядати більш зрозумілим і логічним. Цей стиль буде зручним для класівв моделей даних, методи яких містять деяку логіку, що змінює стан класу, наприклад, класи об'єктів в комп'ютерних іграх, абстрактні моделі в моделюючих системах різного плану. Проста задачка Розглянемо реалізацію простого класу, назвемо його "тупий охоронець". Уявимо собі, що ми робимо комп'ютерну гру. У нас є замок, а біля воріт патрулює охоронець: ходить туди-сюди, більше нічого не робить. Код на Python 3.1: class StupidGuard: """ Stupid guard that moves around given route (way points). """ direction = 0 position = {'x': 0, 'y': 0} def go(self, steps): ...
Програмування, Програмування, Програмування...