Перейти до основного вмісту

Особливості промислового копіювання файлів в Python

Зіткнувся з задачею копіювання файлів в Python. Задача полягала в тому, щоб копіювати повністю структуру папок з одного місця в інше, запускати програму, а пітом видаляти весь вміст, який був скопійованим.
Перші кроки
Перше, що прийшло в голову - використовувати для задачі os.walk(). Дана функція виконує рекурсивний прохід по вказаному шляху, приймаючи параметром папку в якості кореня дерева, яке необхідно обійти. Варто зазначити, що тут важливим параметром є topdown, в тому випадку, якщо ви на кожному кроці хочете виконувати якій дії (в моєму випадку - це прогрес бар, який є індикатором проходження процесу копіювання). Це опціональний параметр, який приймає булеве значення, яке визначає порядок обходу. Для копіювання вирішив використовувати функцію copy модуля shutil, який входить в стандартну бібліотеку python. Вуаля, все працює. Видаляємо файли післе запуску програми, аналогічно обходячи дерево, тільки уже в тій папці, в яку файли були скопійовані.
Невеличка проблемка
Нащо це все? Особливістю даної задачі є те, що файли необхідно копіювати з оптичного носія (CD/DVD-диска). Копіювати на жорсткий диск необхідно, оскільки деякі програми для своії роботы використовують тимчасові файли, а також пишуть дані в файли налаштувань. В чому різниця? А різниця в тому, що при використанні функції copy, файли копіюються разом з бітами доступу, а, оскільки, джерелом є оптичний диск, то вони всі позначені як "тільки для читання".
Рішення
Рішення досить просте - використовувати функцію copyfile з цього ж модуля, який не зберігає біти доступу. Таким чином файли з легкістю можут бути видалені.
Знання - сила
Модуль shutils має також достатньо зручні і корисні функції масової обробки файлів, як, наприклад, copytree, чи rmtree, які дозволяють відмовитись від використання os.walk(). В даному випадку copytree використовувати не вийде, оскільки туди не можна вставити додатковий код на этапі копіювання окремого файлу, а rmtree дуже навіть добре скорочує кількість коду.
Висновки
Знання - сила. Перед вирішенням задачі робимо більш глибоке дослідження готових рішень та інструментів.
Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Регулярні вирази в Python: вивчення та оптимізація

Writing a regular expression is more than a skill -- it's an art. Jeffrey Friedl Що це таке? Рано чи піздно майже кожному програмісту в своєму житті доводиться стикатись з регулярними виразами. Термін "Регулярні вирази" є перекладом з англійської словосполучення "Regular expressions" і не є зовсім точним, а для тих, хто перший раз почув цей термін, мабуть, навіть спантеличуючим (я, наприклад, коли вперше почув, ніяк не міг собі второпати по назві, хоча б приблизно, що це, і для чого використовується). Літературний і більш осмислений переклад звучав би, мабуть, як "шаблонні вирази". Але назва вже прижилась, а скажете "шаблонні вирази" - вас просто не зрозуміють :). Звідси: Регулярний вираз -  це рядок, що задає шаблон пошуку під-рядків в рядку. Регулярні вирази використовуються для аналізу текстів на предмет відповідності текстової інформації деякому шаблону. Наприклад , шаблон, що задає слово, яке містить букву "к". Де застосовують
17 коментарів
Докладніше

Python: як програмно перемкнути розкладку клавіатури в Windows

Дослідивши дане питання, я побачив, що Python не має засобів "з коробки" для вирішення цієї задачі. Відвоідно, задача повинна вирішуватись для каждої ОС своїм шляхом. Дане рішення було знайдено мною для ОС Windows XP +. Панацея - Win API Для того, щоб виконати завдання необхідно встановити додатково бібліотеку pywin32 , яка надає доступ до функцій Windows API з Python. З цієї бібліотеки нам знадобиться модуль win32api . >>> import win32api Дослідивши його вміст, можна побачити, що для роботы з розкладкою клавіатури є декілька функцій і одне системне повідомлення Windows - WM_INPUTLANGCHANGE : GetKeyboardLayout GetKeyboardLayoutList LoadKeyboardLayout В даному випадку для нас важлива саме остання функція - LoadKeyboardLayout . Дана функція завантажує нову розкладку (якщо вона ще не завантажена) і виконує після цього ще якісь дії; приймає в якості аргументів два: рядок з ідентифікатором розкладки. дію. Більш детально про їхні можливі значення можна почитати в MSDN . О
3 коментарі
Докладніше

Переходимо на Python 3. Де ж ти, reduce?

Це мій другий пост про освоєння Python 3. Почався він з того, що захотілось мені використати всім відому вбудовану функцію reduce, а я замість робочого коду отримав NameError . Виявляється в Python 3 вона вже не вбудована, а знаходится в модулі functools , в який, починаючи з версії Python 2.5, засунули декілька корисних речей для роботи з об'єктами-функціями. Тобто тепер функцію reduce потрібно імпортувати. from functools import reduce Варто зазначити, що специфікація функції не змінилась, працює вона точно так, як і в другому пітоні. Постало питання: "Навіщо?". (Більш детально про reduce читаємо в документації ). З чого все почалось? А почалось все з Гвідо ван Россума, який сказав наступне, коли тільки Python 3k починали розробляти. Ось довільний переклад: Близько 12 років тому в Python з'явились lambda, reduce(), filter() і map(); з'явились вони через (здається) Lisp-хакера, якому не вистачало їх в Python, і який надав працюючі патчі. Але, незважаючи ні на щ
11 коментарів
Докладніше