Перейти до основного вмісту

Python xrange і OverflowError

sic! Дана проблема присутня в Python версій 2.х. Тим, їто працює на Python версій 3.х можна далі не читати.

Простий приклад

Уявіть собі, буває і таке. Залишилось вияснити, чому. Давайте глянемо на приклад коду, який призводить до такої помилки. Приклад досить простий:

for i in xrange(100000000000):
    print i

Приводить цей приклад до наступної помилки:

OverflowError: long int too large to convert to int

Поекспериментуємо

Добре, не хоче Python так, спробуємо по-іншому - замінити xrange на range:

for i in range(100000000000):

В результаті отримаємо ще одну цікаву (як і варто було очікувати) помилку:

OverflowError: range() result has too many items

Не хоче, падлюка, він створювати такий довгий список. Виходячи з наявних помилок, ми дізнаємось декілька цікавих (для когось, може і нецікавих) фактів про Python:
  1. Максимальна довжина списку в Python = sys.maxint, тобто - 2147483647.
  2. xrange для створення ітератора приймає числа <= sys.maxint.
  3. Якщо ви подумали, що зможете створити список довжиною sys.maxint - ви помилились. Я, наприклад, отримав ще одну досить лаконічну помилку:
MemoryError

Ну не влазить він в память, хоть ти трісни.

Продовжуємо шукати

Перша думка, звичайно, - баг. Дивимось, шукаємо, знаходимо. А за посиланням ми знаходимо баг, який добра людина запостила в багтрекер Python. І знову ж - облом. Мудрий розробник пояснює, що, недобре такі довгі ітерації робити, бо це неоптимально і ніфіга не швидко, і взагалі це не баг, а фіча, і не будемо ми його фіксити.

Очевидне рішення

Ну, рішення справді очевидне: звернемось до старого доброго циклу while, при цьому отримавши потрібний результат (варто зазначити, що працюючий набагато повільніше, ніж xrange):

number = sys.maxint + 10000
while number > 0:
number -= 1

При цьому інтерпретатор довго буде думати, але, хоча б, отримали працюючий код.

Коментарі

  1. Да здравствует Python 3 с бесконечно длинным int :)

    ВідповістиВидалити
  2. Очень ценное замечание, добавлю пометку в пост, как-то вылетело из головы ))

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Регулярні вирази в Python: вивчення та оптимізація

Writing a regular expression is more than a skill -- it's an art. Jeffrey Friedl Що це таке? Рано чи піздно майже кожному програмісту в своєму житті доводиться стикатись з регулярними виразами. Термін "Регулярні вирази" є перекладом з англійської словосполучення "Regular expressions" і не є зовсім точним, а для тих, хто перший раз почув цей термін, мабуть, навіть спантеличуючим (я, наприклад, коли вперше почув, ніяк не міг собі второпати по назві, хоча б приблизно, що це, і для чого використовується). Літературний і більш осмислений переклад звучав би, мабуть, як "шаблонні вирази". Але назва вже прижилась, а скажете "шаблонні вирази" - вас просто не зрозуміють :). Звідси: Регулярний вираз -  це рядок, що задає шаблон пошуку під-рядків в рядку. Регулярні вирази використовуються для аналізу текстів на предмет відповідності текстової інформації деякому шаблону. Наприклад , шаблон, що задає слово, яке містить букву "к". Де застосовують

Python: як програмно перемкнути розкладку клавіатури в Windows

Дослідивши дане питання, я побачив, що Python не має засобів "з коробки" для вирішення цієї задачі. Відвоідно, задача повинна вирішуватись для каждої ОС своїм шляхом. Дане рішення було знайдено мною для ОС Windows XP +. Панацея - Win API Для того, щоб виконати завдання необхідно встановити додатково бібліотеку pywin32 , яка надає доступ до функцій Windows API з Python. З цієї бібліотеки нам знадобиться модуль win32api . >>> import win32api Дослідивши його вміст, можна побачити, що для роботы з розкладкою клавіатури є декілька функцій і одне системне повідомлення Windows - WM_INPUTLANGCHANGE : GetKeyboardLayout GetKeyboardLayoutList LoadKeyboardLayout В даному випадку для нас важлива саме остання функція - LoadKeyboardLayout . Дана функція завантажує нову розкладку (якщо вона ще не завантажена) і виконує після цього ще якісь дії; приймає в якості аргументів два: рядок з ідентифікатором розкладки. дію. Більш детально про їхні можливі значення можна почитати в MSDN . О

Переходимо на Python 3. Де ж ти, reduce?

Це мій другий пост про освоєння Python 3. Почався він з того, що захотілось мені використати всім відому вбудовану функцію reduce, а я замість робочого коду отримав NameError . Виявляється в Python 3 вона вже не вбудована, а знаходится в модулі functools , в який, починаючи з версії Python 2.5, засунули декілька корисних речей для роботи з об'єктами-функціями. Тобто тепер функцію reduce потрібно імпортувати. from functools import reduce Варто зазначити, що специфікація функції не змінилась, працює вона точно так, як і в другому пітоні. Постало питання: "Навіщо?". (Більш детально про reduce читаємо в документації ). З чого все почалось? А почалось все з Гвідо ван Россума, який сказав наступне, коли тільки Python 3k починали розробляти. Ось довільний переклад: Близько 12 років тому в Python з'явились lambda, reduce(), filter() і map(); з'явились вони через (здається) Lisp-хакера, якому не вистачало їх в Python, і який надав працюючі патчі. Але, незважаючи ні на щ